Please use this identifier to cite or link to this item: http://repository.hdzva.edu.ua/handle/repoHDZVA/497
Title: ВПЛИВ МАКСИМАЛЬНО ДОПУСТИМИХ КОНЦЕНТРАЦІЙ МІКОТОКСИНІВ КОРМУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ШТУЧНОГО ОСІМЕНІННЯ КОНЕЙ
Other Titles: ВЛИЯНИЕ МАКСИМАЛЬНО ДОПУСТИМЫХ КОНЦЕНТРАЦИЙ МИКОТОКСИНОВ КОРМА НА ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИСКУССТВЕННОГО ОСЕМЕНЕНИЯ ЛОШАДЕЙ
INFLUENCE OF MOST FORAGE MYCOTOXINS ADMISSIBLE CONCENTRATION ON HORSES ARTIFICIAL INSEMINATION EFFICIENCY
Authors: Ткачов, Олександр Володимирович
Жукова, Ірина Олексіївна
Tkachov, Оleksandr Volodimirovich
Zhukova, Irina Оleksііvna
Ткачов, Александр Вдадимирович
Жукова, Ирина Алексеевна
Keywords: БІОТЕХНОЛОГІЯ ВІДТВОРЕННЯ КОНЕЙ
МІКОТОКСИНИ
ШТУЧНЕ ОСІМЕНІННЯ
ПАРУВАННЯ
МАКСИМАЛЬНО ДОПУСТИМІ РІВНІ
ЗЕАРАЛЕНОН
Т-2 ТОКСИН
ДЕЗОКСІНІВАЛЕНОЛ
АФЛАТОКСИН
БИОТЕХНОЛОГИЯ ВОСПРОИЗВОДСТВА ЛОШАДЕЙ
МИКОТОКСИНЫ
ИСКУССТВЕННОЕ ОСЕМЕНЕНИЕ
СЛУЧКА
МАКСИМАЛЬНО ДОПУСТИМЫЕ УРОВНИ
ДЕЗОКСИНИВАЛЕНОЛ
HORSES BIOTECHNOLOGY REPRODUCTION
MYCOTOXINS
ARTIFICIAL INSEMINATION
COPULATION
THE MOST ADMISSIBLE LEVELS
ZEARALENON
T-2 TOKSIN
DESOXYNIVALENOL
AFLATOKSIN
Issue Date: 2015
Publisher: Інститут біології тварин НААН
Citation: Ткачов О.В. Вплив максимально допустимих концентрацій мікотоксинів корму на ефективність штучного осіменіння коней / О.В. Ткачов, І.О. Жукова, к // Біологія тварин – 2015. - Т. 17, № 1 – С. 126-131.
Abstract: У статті представлені результати досліджень впливу максимально допустимих концентрацій мікотоксинів корму на гомеостаз, ефективність штучного осіменіння кобил охолодженою та відталою спермою. Досліджено комплексний вплив субклінічних доз зеараленона, Т- 2 токсину, дезоксініваленолу і афлатоксину на гематологічні, біохімічні показники крові обстежених племінних конематок української верхової породи. Встановлено, що існуючі максимально допустимі рівні мікотоксинів корму для коней потребують перегляду по відношенню до племінних кобил, котрі використовуються у системі штучного осіменіння. Встановлено, що комплексне потрапляння в організм обстежених кобил максимально допустимих концентрацій зеараленону, Т-2 токсину, дезоксиніваленолу, афлатоксину протягом чотирьох і більше тижнів знижує ефективність парування на 32,8 % (р≤0,001), осіменіння охолодженою спермою — на 29,5 % (р≤0,001), відталою спермою — на 25,1 % (р≤0,001). За тривалого потрапляння з кормом максимально допустимих концентрацій мікотоксинів у піддослідних кобил у першу чергу зростає активність гамма- глутамілтрансферази на 14 добу, і сягає максимуму на 21 добу досліду, що свідчить про латентну гепатоцелюлярну недостатність. Через п’ять тижнів годівлі кобил кормом із допустимими концентраціями зеараленону, Т-2 токсину, дезоксиніваленолу і афлатоксину зміни показників крові свідчать про пригнічення імунної системи та скриті запальні процеси, котрі, можливо, сприяли зниженню запліднюваності. Проведені дослідження дозволяють говорити або про необхідність зниження допустимих концентрацій зеараленону, Т-2 токсину, дезоксиніваленолу і афлатоксину у кормах для племінних маток як мінімум у 2 рази; або про обмеження періоду годівлі племінних кобил контамінованим кормом у парувальний період не більше 4–5 тижнів. Для підвищення виходу лошат перед проведенням штучного осіменіння необхідно враховувати комплексний негативний вплив мікотоксинів корму на гомеостаз конематок. В статье представлены результаты исследований влияния максимально допустимых концентраций микотоксинов корма на гомеостаз, эффективность искусственного осеменения кобыл охлажденной и замороженно-оттаянной спермой. Изучено комплексное влияние субклинических доз зеараленона, Т-2 токсина, дезоксиниваленола и афлатоксина на гематологические, биохимические показатели крови обследованных племенных конематок украинской верховой породы. Установлено, что существующие максимально допустимые уровни микотоксинов кормов для лошадей требуют пересмотра в отношении племенных кобыл, которые используются в системе искусственного осеменения. Установлено, что комплексное попадание в организм подопытных кобыл максимально допустимых концентраций зеараленона, Т-2 токсина, дезоксиниваленола, афлатоксина на протяжении четырех и более недель снижает эффективность случки на 32,8 % (р≤0,001), осеменения охлажденной спермой на 29,5 % (р≤0,001), оттаянной спермой — на 25,1 % (р≤0,001). При длительным поступлением с кормом допустимых концентраций микотоксинов у подопытных кобыл в первую очередь повышается активность гамма-глутамилтрансферазы на 14 сутки, и достигает пика на 21 сутки опыта, что свидетельствует о латентной гепатоцеллюлярной недостаточности. Через пять недель кормления обследованных кобыл кормом с допустимыми концентрациями зеараленона, Т-2 токсина, дезоксиниваленола и афлатоксина изменения крови указывают на угнетение иммунной системы и скрытые воспалительные процессы, которые возможно и способствовали снижению оплодотворяемости. Проведенные исследования позволяют нам говорить либо о необходимости снижения допустимых концентраций зеараленона, Т-2 токсина, дезоксиниваленола и афлатоксина в корме для племенных кобыл как минимум в 2 раза; либо об ограничении периода кормления племенных кобыл контаминированным кормом в случной период не более 4–5 недель. Для повышения выхода жеребят перед проведением искусственного осеменения необходимо учитывать комплексное негативное действие микотоксинов корма на гомеостаз кобыл. This article highlights the experimental research results of most forage mycotoxins admissible concentration on mares homeostasis and mares artificial insemination efficiency by the cooled and thawed sperm. Complex influence of subclinical doses of zearalenone, toxin T-2, desoxynivalenol and aflatoxin on hematologic, biochemical indicators of blood breeding mares of the Ukrainian roadster breed is studied. It is established that existing of forages mycotoxins admissible levels for horses demands revision concerning breeding mares who are used in system of artificial insemination. It is established that complex hit in an mares organism of admissible concentration of zearalenone, T-2 of toxin, desoxynivalenol, an aflatoxin for four and more weeks reduces efficiency of copulation by 32.8 % (p≤0.001), insemination by the cooled sperm for 29.5 % (р≤0.001), the thawed sperm — for 25.1 % (p≤0.001). At long receipt with a forage of mycotoxins admissible concentration first of all activity of γ-GT for the 14th days increases, and reaches peak for 21 days of experience that testifies to latent hepatic insufficiency. In five weeks of feeding of mares by a forage with admissible concentration of zearalenone, T-2 of toxin, desoxynivalenol and an aflatoxin of change of blood point to oppression of immune system and the hidden inflammatory processes which probably and promoted exit of foals decrease. The conducted researches allow us to speak or about need of decrease in admissible concentration of zearalenone, T-2 toxin, desoxynivalenol and aflatoxin for a stern for breeding mares at least twice; or about restriction of the period of feeding of breeding mares with a the struck forage in copulation period no more than 4–5 weeks. For increase exit of foals of artificial insemination it is necessary to consider complex negative effect of forage mycotoxins on a mares homeostasis.
URI: http://repository.hdzva.edu.ua/handle/repoHDZVA/497
Appears in Collections:Фахові видання України

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
micotoxins_horses.pdf311.68 kBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.