Please use this identifier to cite or link to this item: http://repository.hdzva.edu.ua/handle/repoHDZVA/643
Title: Біополімери сполучної тканини сироватки крові в коней за отруєння чорнокоренем лікарським (Cynoglоssum officinаle)
Authors: Кібкало, Дмитро Вікторович
Тимошенко, Ольга Павлівна
Боровков, Сергій Борисович
Захарьев, Андрій Вікторович
Скрипова, К. В.
Keywords: сполучна тканина
сироватка крові
коні
біохімія
отруєння
чорнокорень лікарський
Issue Date: 2017
Publisher: Ukrainian Journal of Ecology
Citation: Біополімери сполучної тканини сироватки крові в коней за отруєння чорнокоренем лікарським (Cynoglоssum officinаle) / Д. В. Кібкало, О. П. Тимошенко, С. Б. Боровков, А. В. Захарьев, К. В. Скрипова // Ukrainian Journal of Ecology. – 2017. – Вип. 7(4). – С. 486-491.
Abstract: В статті представлені результати комплексного дослідження дії чорнокореня лікарського на організм коней. Дослідження були проведені в період 2014-2017 років на Деркульському кінному заводі Луганської області. Встановлено, що отруєння чорнокоренем лікарським спричиняє у коней порушення роботи гепато-біліарної системи та розвиток цирозу. Встановлений комплекс біохімічних показників сироватки крові що можуть бути маркерами дистрофічних процесів у тканинах печінки. Найбільш інформативними показниками для діагностики цирозу печінки у коней є показники, що характеризують стан сполучної тканини а саме вміст глікозаміногліканів та їх фракцій. Спостерігалась тенденція до зростання кількості загальних ГАГ´с у коней, що загинули, порівняно з контрольною групою. У тварин, які вижили, цей показник достовірно зростав (p≤0,05) порівняно з контролем, що свідчить про розвиток фіброзних змін у тканинах паренхіматозних органів. Аналізуючи рівень окремих фракцій ГАГ´с, встановили, що рівень I фракції ГАГ´с в усіх групах був вище референтної норми, що свідчить про порушення метаболізму ГАГ сполучної тканини, зокрема хондроїтин-6-сульфата, особливо у тварин, що вижили після отруєння (р≤0,05). Рівень II фракції ГАГ´с у більшої частини коней, які загинули за отруєння чорнокоренем, також був вищим за нормативні показники: 3,12±0,49 ум/од, а в коней, що вижили, цей показник складав 2,67±0,23 ум/од. Отже, за отруєння чорнокоренем збільшувалось утворення ходроїтин-4- та дерматансульфатів, що зазвичай спостерігається за дистрофічних процесів у печінці і супроводжується розростанням сполучної тканини. Рівень III фракції ГАГ´с, більшою частиною яких є гепаран- та кератансульфати, зростав за отруєння коней чорнокоренем у 2,6 рази (p≤0,05) у разі загибелі тварин і у 2,4 рази (р≤0,05) у коней, які вижили. Скоріш за все, відбувається деполімеризація гепарансульфату у стромальних елементах печінки та інших внутрішніх органів і заміщення його хондроїтин-4-сульфатами внаслідок отруєння тварин чорнокоренем, коли відбувається перетворення клітин Іто в міофібробласти. Ці дані підтверджені морфологічними дослідженнями печінки, які проявляються дистрофічними змінами, на тлі цитолізу клітин, гепатодепресивного синдрому і збільшення обсягу сполучної тканини, що призводить до загибелі більшої частини коней і до розвитку хронічного патологічного процесу у тварин, які залишилися живими.
URI: http://repository.hdzva.edu.ua/handle/repoHDZVA/643
Appears in Collections:Фахові видання України

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
вiopolymers.pdf7.77 MBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.